Петро́гліфи (наскельні зображення) — висічені зображення на кам’яній основі. Однозначного визначення петрогліфів не існує. Під визначення цього терміна підпадають як первісні печерні наскельні тесані малюнки, так і пізніші, наприклад, на спеціально встановлених каменях, мегалітах чи «диких» скелях. Традиційно так називають всі зображення на камені з найдавніших часів (палеоліту) аж до середньовіччя, за винятком тих, в яких, імовірно, наявна добре розроблена система знаків.
Вони відомі практично скрізь, де є каміння й жили люди. Серед типових зображень – тварини, житло, човни з веслярами, сцени полювання, а також календарні системи. Петрогліфи здебільшого носили магічний характер для представників культур, які їх створювали. Художники тих часів передавали інформацію, створюючи малюнки на скелях за допомогою обгорілих дерев’яних палиць або висікаючи їх на камені.
В Україні найдавнішими вважаються наскельні малюнки поблизу міста Мелітополя на Запоріжжі. Нині в цій місцевості розташований Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Малюнкове письмо використовується і в наш час. Його переваги в тому, що одним значком можна позначити різні життєві ситуації, застереження тощо. Наприклад, відповідні картинки на дорожніх знаках.