Папірус

Користуватися глиняними книжками, які були дуже важкими та займали багато місця, або книжками з воску, які могло розтопити сонце, було дуже незручно. Тому люди продовжували шукати інший матеріал, з якого можна було б виготовити книги. І знайшли…

У 3-му тисячолітті до нашої ери матеріалом для письма стає папірус. Його виготовляли у стародавньому Єгипті з трав’янистої багаторічної болотяної рослини – осоки папірусної. Єгиптяни робили з неї багато різних речей, навіть готували страви. Одного разу вони помітили, що листя цієї рослини перетворюється в сухі вузенькі стрічки, які, до того ж, добре вбирають фарбу.

Спресовані пластинки папірусу склеювали у стрічки, обрізали кінці, віджимали з них вологу, сушили на сонці та ретельно полірували. Папір виходив жовтуватий, гладенький, блискучий, але дуже ламкий. Тому аркуші згортали в довгу смугу – сувій. На таких свитках, що досягали в довжину до кількох десятків метрів завдовжки, записували різні тексти. Ось так і з’явилися книги з папірусу. Папірусом, виготовленим у Єгипті, користувалися майже дві тисячі років навіть у країнах Європи.