одна з найменших книжок – томик віршів Тараса Шевченка «Кобзар», який створив майстер мікромініатюр Микола Сядристий. Книжка складається з 12 сторінок, кожна площею 0,6 мм². Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Зшита вона павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.
усі рукописні книжки переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потім прикріплювали металеві бляхи, щоб книжки довше зберігалися. Верхню кришку прикрашали самоцвітами, перлами.
на пергаменті писали чорнилом, яке робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. А заголовки, ініціали та великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру – світло- жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
греки і римляни до 4-го століття нашої ери використовували книги з дощечок чи пластинок зі слонової кістки, з’єднаних кільцями або ремінчиками. Такі книги, залежно від кількості дощечок, називали диптихом – 2 дощечки, триптихом – 3 дощечки і поліптихом́ – багато дощечок. Сьогодні подібне скріплення використовується в календарях, записниках.
серед руїн палацу ассирійського царя Ашшурбаніпала було знайдено цілу бібліотеку з глиняних книжок. Усе знищила пожежа в палаці, але книги зберіглися. Бібліотека царя нараховувала близько 25 тисяч глиняних табличок.
друкарські верстати 17-го століття випускали по 1000 аркушів на день. А їх модернізовані нащадки у 20-му столітті – по 2000 аркушів на годину.
щоб слова на папері читалися правильно, набірні літери вирізали у дзеркальному зображенні.
припускають, що перші друковані тексти з’явилися у 8-му столітті в Японії. Сторінки віддруковували з різьблених дерев’яних форм. Виготовлення однієї такої форми потребувало багато часу, а надрукувати з неї можна було тільки одну сторінку.
колись у бібліотеках Західної Європи найцінніші книги приковували до своїх місць ланцюгами. Та одним з найцікавіших був засіб, що широко практикувався в Україні. На полях книги чи на початку її писалося міцне закляття до того, хто захотів би цю книгу привласнити. Наприклад, на одному рукописі 18-го століття написаний такий двовірш: «Хто би мав сю книгу красти, тому сім літ свині пасти».
дванадцять найменших книжок світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.
